«Євреїв все ведуть без
кінця. Люди ховають їх, але німці їх знаходять і забирають. І до цього часу
чути стрілянину в Бабиному Яру».
Ірина
Хорошунова.
«Перший
рік війни»
27 січня у світі
відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Україна на державному
рівні вшановує жертв трагедії з 2012 року. Генеральна асамблея ООН прийняла 1
листопада 2005 року Резолюцію № 60/7, у якій говориться, що «Голокост, який
привів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників
інших національностей, буде завжди слугувати всім людям пересторогою про
небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…».
Саме цей документ оголосив День пам’яті жертв Голокосту 27 січня.
В Україні братською могилою і символом Голокосту став Бабин Яр.
Масові розстріли тут розпочалися відразу після вступу нацистів до Києва. Від 27
вересня відбувалися щоденні масові розстріли євреїв – військовополонених і
цивільних громадян. Їх пік припадає на 29 – 30 вересня, тривалість – щонайменше
до кінця жовтня 1941 р. За цей час загинуло 33 771 осіб. До кінця вересня 1943
р. Бабин Яр продовжував залишатися місцем регулярних розстрілів і захоронень.
Бабин Яр – некрополь для більше ніж 100 000 цивільних громадян та
військовополонених.
Бабин Яр не єдине місце
масових страт євреїв в Україні.
Була
і Богданівка Одеської області – понад 40 000, Дрогобицький Яр (Харків) ‑
близько 20 000, Кам’янець-Подільський – 23 600, Дальник Одеської області –
близько 18 000, урочище Сосонки біля Рівного – понад 17 000 жертв.
Взагалі жертвами Голокосту стали понад 1,5 млн. осіб.
Усе далі і далі втікають від нас події цих жахливих днів, але пам’ять про
Голокост необхідна, бо ми хочемо, щоб наші діти ніколи не стали жертвами,
катами або байдужими спостерігачами.
Книжкова виставка «Трагічні сторінки Голокосту» в Оріхівській публічній
бібліотеці розповідає про ці страшні події. Завітайте.
0 Коментарі