«Лише сьогодні – через скільки літ
Згадали ми борців за нашу волю.
Вони були ще надто молоді,
Але для нас не шокдували крові.
Отож тепер, на батьківській землі,
Шануймо їх по-справжньому, панове»
Юрій Коломиєць
До
знаменної дати в Оріхівській публічній бібліотеці відкриті книжкова
виставки-пам’яті «Сподіваю жалобу сумну», в
Оріхівській бібліотеці-філії для дітей - реквієм полиця «Пам’ятайте про
Крути». Згадати добрим словом і тим доземно вклонитись учасникам бою під
Крутами, вшанувати їх жертовність і патріотизм в боротьбі за незалежність
України – наш обов’язок.
Небагато історії… Крути – це залізнична станція на Чернігівщині. Тут 29 січня
1918 року відбувся бій сотні студентського куреня Січових стрільців та
гайдамаків з чотирьохтисячним більшовицьким
загоном. Опір під Крутами стримав на декілька днів здобуття Києва більшовиками.
Головне те, що це була молодь, яка не мала в душі сумнівів і вагань. Вони не
знали різниці між словом і ділом, а більшість ніколи перед тим не тримали
рушниці в руках, пройшовши лише семиденну підготовку. Загиблих було заборонено
ховати за християнським обрядом. Вони були поховані 19 березня 1918 року у
братській могилі на Аскольдовому цвинтарі, що під Дніпром. В 1934 році могилу
героїв було зрівняно з землею. І лише в 1991 році ентузіасти з Спілки
української молоді встановили на станції Крути хрест з терновим вінком. А в
2006 році, на полі бою в Крутах відкрито пам’ятник – комплекс, присвячений героям Крут.
Ми, нащадки, забов’язані зберегти той вічний вогонь, ту любов до
Батьківщини, яку мали вони: студенти, гімназисти. Стримаймо сьогодні сльози,
схилімо свої голови перед пам’яттю молодих героїв, так як їх самопожертва стала
одним із центральних символів українських визвольних змагань.
0 Коментарі